Визначення додаткового строку для прийняття спадщини в судовому порядку.

Дата: 18.11.2021 14:08

Кількість переглядів: 592

Як діяти якщо спадкоємцем після смерті родича пропущено строк подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини?

Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до статті 1221 ЦКУ місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Це питання може бути вирішено в досудовому та судовому порядку.

Досудово - за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

В судовому порядку - за відсутності такої згоди або відмови нотаріуса від прийняття заяви, подати позов до суду, зазначивши причини його пропуску.

У разі визнання причин пропуску поважними, суд визначає додатковий строк для подання заяви.

Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:

тривала хвороба спадкоємця;
перебування спадкоємця тривалий час за межами України. /Важливо! Факт проживання позивача за межами України сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереробних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою. Крім того, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на дипломатичні представництва України. На консульські установи України серед іншого також покладений обов’язок видавати свідоцтва про право на спадщину. Доказів неможливості з’явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надав. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 589/1863/13-ц; /
відбування покарання в місцях позбавлення волі;
необізнаність спадкоємця про наявність заповіту (Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17);
велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України (Постанова Верховного суду України від 26.06.2019 у справі №565/1145/17);
тощо.
При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.

Разом з цим, у п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:

юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
необізнаність особи про наявність спадкового майна;
похилий вік;
непрацездатність;
встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
несприятливі погодні умови;
перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування" повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради).

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12 та листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання відповідної позовної заяви складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Білокуракинське бюро правової допомоги вул. Базарна, 13, смт. Білокуракине, 92200,