Насильство є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини

Дата: 26.11.2021 08:44

Кількість переглядів: 468

Зазвичай, найбільше страждають від насильства жінки, діти та люди похилого віку. Найпоширенішим і найбільш складним для протидії є домашнє насильство. Насильство в сім’ї або родині притаманне для багатьох держав, незважаючи на їх позитивні здобутки у законодавчій, політичній та практичній сферах. (Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству від 18.05.2018 № 1/11-5480) 

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі - Закон) домашнім насильством визнаються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Діяння визнається насильством лише тоді, коли воно порушує вимоги чинного законодавства і призводить чи може призводити до порушення конституційних прав і свобод члена сім’ї. Домашнє насильство може мати форму, як активних дій (нанесення побоїв, знищення майна тощо), так і бездіяльності, тобто пасивної поведінки особи, коли вона не вчиняє дій, які могла та повинна була вчинити, щоб запобігти настанню шкідливих наслідків (наприклад, ненадання допомоги члену сім’ї, який перебуває у небезпечному для життя становищі).

Постраждалими визнаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні:

• наречені;

• подружжя;

• колишнє подружжя;

• батьки (мати, батько) і дитина/діти;

• нерідні батьки та діти одного з подружжя, які не є спільними або всиновленими (пасинок/падчерка);

 • особи, які спільно проживають/проживали однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;

• рідні брати і сестри;

• інші родичі до двоюрідного ступеню зв’язку;

• опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають або перебували під опікою, піклуванням;

• прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають або проживали в сім’ї патронатного вихователя;

• будь-які інші родичі, особи, які пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки за умов спільного проживання (діди та онуки, прадіди та правнуки тощо).

У ситуації домашнього насильства головне не мовчати!

Поліція займає одну із ключових позицій на шляху відновлення порушеного права осіб, які зазнали домашнього насильства. 

Основний спосіб звернення до поліції – дзвінок за телефоном «102».

Важливо ! Під час виклику поліції обов’язково повідомте, що відносно вас чиниться домашнє насильство, акцентуйте увагу на присутніх дітей. 

Оскільки, постраждалою дитиною визнається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й свідок (очевидець) такого насильства.

Заявником про вчинення насильства може бути не лише особа, яка зазнала домашнього насильства, а й члени її сім’ї, родичі, сусіди, друзі.

Крім того наводимо перелік гарячих ліній, які надають психологічну підтримку та консультації дітям, молоді та дорослим, які ними опікуються.

Гаряча лінія для осіб постраждалих від домашнього насильства  15-47 (з мобільного чи стаціонарного телефону) 

Гаряча лінія працює на базі Урядового контактного центру, аби надавати психологічну допомогу потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам і дітям. Сервіс доступний цілодобово. Дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними.

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації

0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 123 (з мобільного)   

Громадська міжнародна правозахисна організація Ла Страда-Україна надає безкоштовну, цілодобову та анонімну допомогу тим, хто піддається фізичному, психологічному, сексуальному чи економічному насильству. Постраждалі можуть отримати психологічну підтримку та консультації щодо того, як знайти безпечний вихід із складної ситуації. 

Консультації можна також отримати он-лайн: 

• Skype: @lastrada-ukraine
• Facebook: @lastradaukraine
• Telegram: @NHL116123
• Email: hotline@la-strada.gov.ua

Національна гаряча лінія для дітей та молоді

0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 111 (з мобільного)

Звернувшись на цю лінію, діти та молодь можуть анонімно отримати пітримку і поради щодо проблем в особистих стосунках, булінгу, непорозумінь з батьками, насильства чи жорсткого поводження. Крім того, дорослі можуть проконсультуватися з психологами, юристами та соціальними працівниками щодо випадків порушення прав дитини. Наразі лінія працює у будні з 9:00 до 21:00

Консультації можна також отримати он-лайн: 

Електронна пошта hotline@la-strada.org.ua

Telegram NHL116123

Messenger lastradaukraine

Skype  lastrada-ukraine 

Instagram: childhotline_ua

Facebook: childhotline.ukraine

Telegram: CHL116111

Безоплатна правова допомога

0 800 213 103  (зі стаціонарних та мобільних телефонів) 

Дорослі та діти постраждалі від домашнього насильства, люди, які опинилися у складних життєвих обставинах, люди з інвалідністю чи малозабезпечені сім’ї, внутрішньо переміщені особи, учасники бойових дій можуть безоплатно отримати правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань, допомогу зі складення заяв, скарг, інших документів правового характеру, а також допомоги у доступі до вторинної правової допомоги та медіації. 

Психологічні консультації для підлітків Teenergizer  

https://teenergizer.org/consultations/

Об’єднання підлітків Східної Європи та Центральної Азії Teenergizer безкоштовно та анонімно надає онлайн-консультації, завдяки яким можна отримати професійну допомогу від психологів та консультантів щодо будь-яких запитань: булінгу у школі, конфліктів з батьками, хвилювання щодо сексу, стресу перед іспитами, а також підтримку щодо виявленого ВІЛ-позитивного статусу.

Спеціальні гарячі лінії для мешканців східних областей

Гаряча лінія PIN

0 800 210 160

Міжнародна гуманітарна організація «Людина в біді» (People in Need, PIN) надає безкоштовні цілодобові психологічні консультації та направляє до основних інформаційних служб людей, які живуть уздовж лінії розмежування. Крім того, зателефонувавши за номером 0 800 210 174, можна дізнатися інформацію про наявну гуманітарну допомогу. 

Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги

Мобільна бригада - спеціалізована служба підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Психологи, які працюють у мобільних бригадах, надають допомогу постраждалим від домашнього та гендерно зумовленого насильства, допомагають вийти із складної життєвої ситуації, вирішити проблеми у спілкуванні з близькими, а також консультують дітей та підлітків.

Зазвичай мобільна бригада надає соціальні послуги шляхом проведення фахової консультації телефоном та/або з виїздом до місця перебування постраждалих осіб. 

Контакти мобільних бригад: 

• Кремінна 063-026-29-73 (Артем)
• Новоайдар 099-366-64-43 (Ігор) 097-824-20-22 (Інна)
• Попасна 093-949-54-52 (Римма) 099-328-25-06 (Олена)
• Рубіжне 093-949-54-39 (Христина) 099-326-42-41 (Юлія)
• Сєвєродонецьк 063-33-58-551, 050-475-83-115 (Наталія)  050-231-47-54 (Олена) 
• Станиця Луганська 099-366-63-11, 097-824-20-51 (Юлія)
• Білокуракине 099-044-31 (Тетяна)

 Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству

 До кривдника можуть бути застосовані наступні спеціальні заходи:

 1) Терміновий заборонний припис стосовно кривдника (поліцією до 10 днів)

 Поліція може заборонити перебувати, проживати, контактувати з постраждалою людиною як на підставі її заяви, так і за власною ініціативою у разі існування загрози її життю чи здоров’ю. При цьому заборона перебувати разом кривднику і постраждалій особі не залежить від того, кому належить помешкання — постраждалому, кривднику, їхньою спільною власністю чи власністю третіх осіб.

Припис залишити та перебувати у житлі разом із постраждалою особою не застосовується лише до неповнолітніх кривдників. У випадку, якщо людина відмовляється добровільно залишити житло, поліція може застосувати примусове виселення.

Строк дії цих заборон — 10 днів. Заборонний припис поліції кривдник може оскаржити у суді.

2) Обмежувальний припис стосовно кривдника (судом до 6 місяців)

Застосовується на підставі судового рішення за заявою постраждалої особи (або її представника).

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису в порядку окремого провадження не пізніше 72 годин після надходження до суду заяви про видачу обмежувального припису. Кривдника викликають до суду через розміщення оголошення на офіційному сайті суду. Однак судовий розгляд можуть провести і без виклику та участі кривдника, якщо того вимагає безпека постраждалої особи.

Звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають право:

1) постраждала особа або її представник;

2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;

Це означає, що якщо дитина постраждала від домашнього насильства від своїх батьків, при цьому немає родичів які могли б звернутися від її імені до суду, тоді в такому випадку від імені дитини заява до суду подається лише органом опіки та піклування (не поліцією, не департаментом соцзахисту населення, не управлінням соціальних служб тощо)!

3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування.

Таким приписом людині, яка чинить насильство може бути:

• заборонено перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
• зобов’язано усунути перешкоди у користуванні майном;
• обмежено спілкування з постраждалою дитиною;
• заборонено наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
• заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
• заборонено вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців, та може бути продовжений судом ще на шість місяців.

Важливо !

У разі, якщо зацікавлена особа (особа, яка чинить домашнє насильство), під час винесення обмежувального припису була викликана органами суду у законному порядку, але не була присутня при розгляді справи, суд розглядає справу у встановленому законом строк.

Якщо зацікавлена особа (кривдник) в органах суду не отримала копію винесеного рішення, та не  отримує його за місцем проживання, а до органів  суду надходить повідомлення про неотримання рішення, зацікавлена особа визнається такою, що ознайомлена з рішенням суду (ст.272 ЦПК України).

 Важливо!  Касаційний цивільний суд Верховного Суду вказав на умови видачі обмежувального припису, якщо кривдник є власником будинку,  де проживає постраждала особа

Тимчасове обмеження права власності кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису у порядку, визначеному Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є легітимним заходом втручання у права та свободи особи.

Верховний Суд, враховуючи принцип пропорційності, відповідність вимог заявника щодо застосування заходів тимчасового обмеження прав кривдника ч. 2 ст. 26 зазначеного Закону, дійшов висновку про те, що вимоги заявника про видачу обмежувального припису у вигляді заходів тимчасового обмеження прав щодо заборони кривднику перебувати у квартирі – місці проживання заявника, заборони кривднику наближатися на визначену відстань до 2 км до цього місця проживання підлягають задоволенню. 

До того ж кривдника можуть взяти на профілактичний облік, проводити з ним роботи органами поліції, направити на проходження програми виправних робіт на строк від трьох місяців до одного року.

Всі ці заходи — не є покараннями (ані адміністративними, ані кримінальними).

Це — так звані запобіжні заходи, які дозволяють державним органам оперативно зреагувати на факти домашнього насильства, припинити його вчинення та усунути загрозу повторного насильства.

Проте застосування таких заходів зовсім не означає, що кривдника не притягнуть до адміністративної або кримінальної відповідальності за наявності підстав.

За вчинення домашнього насильства передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність:

«Стаття 173-2. Кодексу  України про адміністративні правопорушення 

Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування 

Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.» 

"Стаття 126-1. Кримінального кодексу України  Домашнє насильство

Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років"

БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ! НЕ ТЕРПИТЬ МОВЧКИ.

Білокуракинське бюро правової допомоги

(06462) 2-26-91

Bilokurakynske@legalaid.lg.ua

« повернутися