Як вберегти свою дитину від викрадення
Кіднепінг — це термін, який використовують для опису викрадання дітей. За останні кілька років, на жаль, воно стало поширеним явищем. Відповідальність за викрадення людини закріплюється ст. 146 Кримінального кодексу України.
Відповідно до її ч.1, незаконне позбавлення волі чи викрадення людини караються обмеженням волі на строк до 3 років або позбавленням волі на той самий строк.
До кримінальної відповідальності можуть притягнути і батьків чи опікунів, котрі залишили дитину в небезпеці. Це передбачено статтею 166 Кримінального кодексу України. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Окремим видом кіднепінгу, який набув поширення в Україні, є так званий «сімейний кіднепінг» — це викрадення дитини одним із батьків у іншого. Зустрічається він здебільшого у випадку розлучення подружжя. Часто один із батьків всупереч рішенню суду намагається вивезти чи взагалі вивозить дитину за кордон. Є батьки, що змінюють місце проживання щомісяця й не повідомляють про це колишню дружину чи чоловіка, які втрачають зв’язок із дитиною.
Як попередити, захистити дитину?
– Насамперед не залишайте дитину без нагляду в громадських місцях.
– Поясніть дитині, що вона не повинна розмовляти з незнайомими людьми і брати від них що-небудь. Тим більше, не зобов’язана нікого проводжати! У разі, якщо незнайомі кудись ведуть дитину, вона має голосно кричати: «Поліція!», «Швидка!», «Пожежа!», «Я вас не знаю!» тощо, щоб привабити людей на допомогу.
– Встановіть маячок на мобільний телефон дитини, і Ви постійно знатимете, де вона знаходиться у будь-який момент.
– Ваша дитина повинна пам’ятати прізвище/ім’я та адресу проживання, щоб поліція швидше знайшла батьків.
– Придумайте з дитиною кодове слово. Наприклад, «носоріг». Якщо на вулиці навіть хтось із знайомих пропонує відвести додому, він обов’язково повинен знати це кодове слово, інакше потрібно триматися подалі. Кодове слово варто використовувати і тоді, коли є будь-яка інша небезпека. Повідомити телефоном, СМС вихователя чи вчителя в школі.
– За можливості не дозволяйте дитині навіть у середній школі самостійно пересуватись вулицею.
– Часто викрадачі є прекрасними психологами, тонко розбираються в дитячій психіці і поведінці. Поясніть дитині, що викрадачі не виглядають як страшні монстри, це звичайнісінькі люди, не чим не відрізняються від інших. При будь-якій спробі незнайомих людей заговорити про щось з дитиною, необхідно розвернутися і бігти туди, де є люди, при цьому кличучи на допомогу. Дитина сама може звертатися до дорослих, якщо загубилася або їй терміново потрібна їхня допомога. Звертатися потрібно до жінок з дітьми, касирам в магазинах, людям у формі.
– Якщо хтось намагається схопити дитину, – потрібно кричати і вириватися. Викрадачі не люблять шум і, скоріше за все, залишать дитину в спокої. Ваш син/дочка повинні розповісти вам про те, що трапилося. Для цього будуйте в родині довірливі стосунки!
– Не пишіть на рюкзаках, речах ім’я дитини, цим можуть скористатися викрадачі: діти схильні довіряти тому, хто назве їх по імені.
– Ваші діти повинні засвоїти: не можна грати в незнайомих місцях, будмайданчиках, пустирях, краще завжди бути в компанії друзів.
– Якщо ваша дитина – учень молодшої школи і має самостійно відвідувати школу, гуртки, нехай гуртується зі своїми однокласниками/однолітками/друзями і йдуть разом, або домовляйтесь з чиєюсь бабусею, нянею, хто кожен день супроводжує свою дитину, і міг би приглянути за вашою.
– Потрібно навчити дитину приховувати той факт, що вона перебуває вдома сам/сама, як в розмові з незнайомими по телефону, так і через двері.
– У великих магазинах домовляйтеся про місця зустрічей, якщо дитина раптом загубиться. Пам’ятайте: при втраті, викраденні дитини важлива кожна хвилина: чим швидше почнуться пошуки, тим вище ймовірність позитивного результату.
Що робити, якщо дитина вже зникла?
Зверніться по допомогу до відділення поліції і залиште заяву про зникнення дитини – пошук починається протягом доби. Звертатися можете вже через 5 хвилин після зникнення дитини. Найефективніше йти до відділення за місцем зникнення або ж викликати патруль (102) просто на місце події. Протягом цього часу залучіть до пошуків дитини якомога більше людей: сусідів, знайомих, співробітників навчального закладу, де вчиться дитина (дитячий садок, школа, вуз), добровольців. Не припиняйте пошуки навіть уночі.
Окрім поліції, надайте максимальний розголос події – всі можливі варіанти соціального зв’язку. Якщо дитина неповнолітня, щодня слідкуйте, щоб геолокація на телефоні дитини була ввімкнена та телефон постійно був заряджений.
Якщо йдете до відділення поліції, відразу візьміть із собою «свіжу» фотокартку, річ, на якій є відбитки дитини, запах. Дайте максимум інформації, а саме – про захворювання дитини, особливі прикмети в зовнішності, особливості ходи, вимови, дані про коло спілкування, розкажіть про підозрілих друзів, знайомих, погані звички
дитини і т. д.
Якщо дитина зникла в громадському місці, відразу повідомте про це охорону, адміністрацію організації. Необхідно негайно почати контролювати входи-виходи, перевірити туалети, автостоянки, склади, оголосити по гучному зв’язку про зникнення дитини, розповісти її прикмети. Не можна випускати нікого з дітьми з приміщення – у разі викрадення зовнішність дитини можуть змінити. У транспорті не соромтеся голосно кричати про зникнення дитини.
